“Віщий сон” Симоненка

Микола Сом розповідав цікаву історію, пов’язану з перебуванням В. Симоненка в Черкасах. Поет-товариш називає її “Віщий сон”:
— Якось Василів дзвінок із Черкас розбудив мене рано-рано. Сомику, — весело мовив він. — Кінчай ночувати і пиши свою найкращу пісню. А я тобі для робочого настрою розкажу сон, який мені щойно приснився… Нібито ми удвох із тобою ідемо до Біївців од станції Вила. Коли глядь: нас наздоганяє підвода, де сидять… Хто б ти думав? Тарас Шевченко, Іван Франко і Леся Українка. Шевченко зупиняє коней і каже:
“Сідай, Василю, з нами на підводу”. А я питаю: “А Сома чому ж не запрошуєте під’їхати? А Шевченко відповідає: “А Сом нехай пішки іде…”.